Володимир Кличко народився 25 березня 1976 року в Семипалатинську (нині – Семей) Казахстанської РСР. Старшому братові немовляти – Віталієві, який народився в Киргизстані, на той момент було вже чотири. До України родина кадрового військового Володимира Кличка-старшого остаточно переїхала лише у 1985-му.
Олімпійська казка
На відміну від брата Віталія, який в юності надавав перевагу кікбоксингу, Володимир Кличко зосередився на класичному боксі. Через видатні антропометричні дані брати, займаючись у броварському спортінтернаті під керівництвом тренера Володимира Золотарьова, швидко привернули увагу фахівців. Зокрема, Володимир у 1994-му виграв чемпіонат Європи серед юніорів, у 1995-му – перші Всесвітні ігри військовослужбовців, у 1996-му став срібним призером дорослого Євро, поступившись у фіналі росіянину Алєксєю Лєзіну.
Брати були олімпійськими надіями України напередодні першої для нашої країни в статусі окремої команди Олімпіади-1996. В Атланту тоді тренери планували взяти обох братів – старший мав виступати серед супертяжів, молодший – у важкій вазі. Однак в останню мить Віталія до Ігор не допустили. За офіційною версією, завадила Кличкові-старшому участь у професійних поєдинках з кікбоксингу, за неофіційною – допінг.
Так чи інакше, до олімпійської Атланти Володимир поїхав сам. І за величезної переваги над суперниками виграв золото в найважчій категорії, ставши першим білим чемпіоном у цій вазі в історії.
Професійне становлення
Темною сторінкою в біографії Кличків є стосунки з Віктором Рибалком, відомим у буремні 90-ті столичним кримінальним авторитетом «Рибкою». «Меценат» начебто підтримував перспективних спортсменів матеріально. На одному з архівних фото, вперше опублікованому на ресурсі Vlasti.net, брати зображені в компанії розстріляного в центрі Києва у 2005-му «Рибки» й вбитого у 2000-му іншого «авторитета» «Боровика».
Власне, Дон Кінґ, чий вплив у світі професійного боксу тоді був визначальним, намагався переманити українських братів під своє крило надто довго. Ось лишень на умови Віталія з Володимиром приставати не поспішав. Через те перші кроки серед професіоналів Клички зробили в Німеччині.
Клаус-Петер Коль швидко второпав, що поміж власного сузір’я світових посередностей нарешті виловив велику рибину. Чим користувався сповна. Клички швидко стали в Німеччині страшенно популярними, кожен їхній бій збирав заповнені зали. Промоутер купався в промінцях слави і заробітках, влаштовуючи українцям бої зі слабкими опонентами вельми часто.
Достатньо сказати, що за перший рік на профі-рингу Віталій провів 13 поєдинків, Володимир – 17. При цьому Кличко-молодший навіть примудрився одного суперника – американця Карлоса Монро – не нокаутувати. Щоправда, у 1998-му Коль влаштував Володимирові ще один бій з Монр, і цього разу Карлос вже не встояв.
Домашня гастроль
За понад 20 років професійної кар’єри Клички на теренах України виступали лише раз, у грудні 1998-го. Ту подію обставили вельми гучно. На всіх прес-конференціях з Кличками з’являвся тодішній мер столиці Олександр Омельченко, з яким у братів тоді були дуже приязні стосунки. Врешті, незвичний ажіотаж збив Володимира спантелику. Він не зміг як слід сконцентруватися на поєдинку з суперником, якого знайшли на заміну попередньо розрекламованому опонентові в останню мить.
Американець Росс П’юритті – пересічний 32-річний дядько до виходу в ринг київського Палацу спорту програв 13 боїв з 38-ми. Але для українських любителів боксу того вечора це ім’я стало синонімом жаху. Володимир бив, а П’юритті все не падав. Поки сам не всадив молодому суперникові в 11-му раунді так, що той не встояв – нокаут.
Брат за брата
З того часу за Кличком-молодшим закріпилася не дуже добра слава. Нестійкий, невитривалий. Особливо порівняно з братом, який влітку 1999-го відмолотив британця Гербі Гайда і здобув титул чемпіона світу за версією WBO. Однак у 2000-му лихо сталося й із Віталієм. Він так сильно намагався влучити у в’юнкого американця Кріса Бірда, що травмував руку і змушений був завершити бій достроково. Чемпіонський пояс опинився в руках суперника.
Володимир Кличко до того часу встиг оговтатися від київського фіаско остаточно. Він здобув титул чемпіона Європи, нокаутувавши в Кьольні культового для німців бійця Акселя Шульца, а згодом відправив у нокаут свого суперника за олімпійським фіналом – Паї Вольфрамма з Тонґи. У жовтні ж 2000-го настав час мститися за брата.
Скляне підборіддя
Титул чемпіона світу Володимир Кличко захищав п’ять разів. Причому перемагав суперників, які вважалися цілком пристойними – американців Дерріка Джефферсона, Рея Мерсера та Джаміля Маклайна, південноафриканця Френсіса Боту. Тож, перед боєм з іншим представником ПАР, 37-річним Коррі Сандерсом у березні 2003-го, у черговому успіху Кличка не сумнівався ніхто. Тому й у те, що трапилося на рингу Preussag Arena в Ганновері було важко повірити. Могутній Сандерс відправив Кличка у два нокдауни ще в першому раунді, а довершив побиття на початку другого. Катастрофа.
До тями Володимир Кличко приходив майже півроку, знову почав розминатися на «мішках», а потім знову був відправлений у глибокий нокаут американцем Ламоном Брюстером у Mandalay Bay в Лас-Веґасі. Команда братів тоді вигадала легенду, мовляв, поразку спричинило таємниче отруєння. Однак серйозно цієї версії ніхто довести не намагався.
За Кличком-молодшим після третьої важкої поразки закріпилося неприємне прізвисько «скляне підборіддя». І це в час, коли Віталій Кличко, нокаутувавши Коррі Сандерса, став чемпіоном за версією WBC.
Нова якість
Тоді мало хто вірив у здатність Володимира повернутися. Репутацію доводилося здобувати заново. І Кличко розпочав сходження зі зміни тренера, помінявши Фріца Здунека, з яким брати співпрацювали від початку кар’єри, на колишнього наставника Леннокса Льюїса – Емануеля Стюарда.
Вдруге перемігши Кріса Бірда, українець надалі одного за одним зніс зі шляху перспективних американців Келвіна Брока і Рея Остіна. Головне ж випробовування очікувало попереду. 7 липня 2007-го в Кьольні був бій-реванш з Брюстером. На цей раз Кличко виглядав бездоганно. Суперник впав у шостому раунді. А вже за півроку, нокаутувавши флегматичного росіянина Султана Ібрагімова, Кличко-молодший володів двома чемпіонськими поясами – версій IBF та WBO.
Останній бій «Доктора Сталевого Молота»
Десять років без поразок, чемпіонські пояси усіх версій, крім однієї. І поразка від Тайсона Ф’юрі. Після неї, власне, вартувало іти. Але після стількох років суцільних перемог змиритися з поразкою важко. Тому й виник бій з Ентоні Джошуа. Кличко з висоти здобутого досвіду визнавав себе андердоґом навіть сам. Але вірив у те, що обманути час, який тікає, ще можливо.
Володимир чи не вперше у своїй кар’єрі не виснув у надоїдливих клінчах, не збивав темпу бою заради того, щоб виснажити опонента. Він бився, робив те, що імпонує глядачеві найбільше. Робив те, у відсутності чого його звинувачувала надто прискіплива Америка. Та це не допомогло. Володимир Кличко поступився молодому британцю Ентоні Джошуа.
Сімейне щастя
Нині Володимир почувається щасливим поряд з актрисою Гайден Пеннетьєрі. Вперше стосунки пара зав’язала ще в 2009-му, однак через півтора року Гайден в одному зі своїх інтерв’ю повідомила, що більше її з боксером-чемпіоном не поєднує нічого. Однак навесні 2013-го Кличко і Пеннетьєрі знову були разом.
Весілля вони планували на 14 грудня 2013-го, але плани підкоригувала Революція Гідності. Під час протистоянь в центрі української столиці, куди Володимир приїздив з Гайден, закохані повідомили, що одружаться після того, як Майдан переможе. Так і сталося. Невдовзі ж, 9 грудня 2014 року, у подружжя народилася донька, яку назвали Кайя Євдокія.
Немає коментарів:
Дописати коментар